Метаморфози перетворення: радіаційний шлак у радіаційний попіл

Що спільного у «радіоактивного шлаку Мороза» і «радіоактивного попелу» російського пропагандиста Дмитра Кисєльова? І те, і інше використовується заради однієї мети – інформаційної війни, маніпулювання свідомістю людей і цілеспрямованого шельмування опонента заради власного корисливого розрахунку. Такого висновку ми дійшли, поспілкувавшись із Сергієм Морозом із актуального питання, яке знову стало чергою денною для місцевих політиків Новомосковська.

Темі радіоактивного шлаку, яким начебто екс-очільник міста Сергій Мороз відсипав дороги, знову підсипали дров у багаття. І це зробив нинішній нібито міський голова Віктор Літвіщенко на своїй прес-конференції. Страхи і жах з приводу радіаційного шлаку знову актуалізувалися у публічному просторі Новомосковська. Екс-мер Сергій Мороз, який тримав паузу майже півроку у зв’язку із цими особистісними обвинуваченнями, нарешті дав згоду на коментар із цього приводу. 

Метаморфози перетворення: радіаційний шлак у радіаційний попіл

Сергію Анатолійовичу, до Вас за коментарем я прийшла досить підготовлена. Мене цікавило, що взагалі собою являє шлак і в чому полягає його нібито радіоактивність. Ось у Вікіпедії дається його визначення. Дослівно: «У чорній металургії шлак є, як правило, побічною продукцією. Шлак — вторинна сировина для отримання будівельних матеріалів (наприклад, шлакоситалів), вапняних і фосфорних добрив, а також оборотний продукт в металургії… Повне і комплексне використання шлаків забезпечує безвідходну технологію і зменшує забруднення довкілля». І нічого немає про радіоактивність цієї сировини. Більше за все мене вразило, що із шлаку виготовляються добрива для овочів, які ми споживаємо…

У нас пів-Новомосковська побудовано із шлакоблоку, у дорожньому покритті міста скрізь використовується шлак, і ніхто ніколи не підіймав радіаційну тривогу. А тут почали кричати: «Мороз відсипає дороги радіаційним шлаком!». Де б я його взяв радіаційний? З Чорнобиля спеціально привіз? На нього є сертифікат якості і згідно з цим сертифікатом він відповідає всім навіть найжорсткішим нормам. Подивіться сертифікат шлаку, який використовувався у Новомосковську, йому присвоєний перший клас використання. Чорним по білому написано: «Для усіх видів будівництва без обмежень». Подумайте самі, в мене вулиця відсипана тим самим шлаком, на ній граються мої онуки. Розкиньте мізками, я б для них розсипав радіоактивний шлак?! Ви коли-небудь чули більшу нісенітницю?

Але ж люди, які розповсюджують цю інформацію, як, наприклад, ваш конкурент по виборчих перегонах Сергій Рєзнік (із двома освітами юриста та економіста) та багаторічний мер міста Віктор Літвіщенко, невже не знають, що таке шлак?

Та все вони добре знають, але, мабуть, людей вважають за шлак, намагаючись вбити людям у мізки таку дурню. І хіба це одна нісенітниця? Ви чули, як наші діячі на кожному куті розповідають, що Мороз із 5 гривень бюджетних коштів вкрав 4? Ви знаєте, як це можна зробити? Я теж ні, а вони знають. Може, для всіх нас проведуть майстер-клас?

Як кажуть, для власного піару всі засоби добрі. Не я сказав, що чим неймовірніша брехня, тим більше їй вірять. Хоча, я думаю, що більшість новомосковців на полові не проведеш. Мороз вже вивернув усі кармани заради рідного міста, я не чекаю подяки, я робив те, що міг. Тут не бариші рахувати, а збитки. Наприклад, за набережну. Ви думаєте огорожа була зроблена за бюджетні кошти? Це приватні підприємці зробили, з ними до цього часу не розрахувалися і навряд чи розрахуються. Моя дружина, яка допомагала транспортом для доставки землі і піску, зазнала збитків на 60 тис. грн. Намагалася зробити місту добре. Оцінили? Ні, ходили із лупою по набережній, і те не так, і це не так. А ви самі чим-небудь допомогли? Може, мішок піску принесли, деревину посадили чи вазон із квітами поставили?

Сергію Анатолійовичу, звертаючись до теми зі шлаком, нинішній «мер» на прес-конференції закидав, що ви, відсипаючи дороги у місті, порушили технологію проведення такого виду робіт. Треба було використовувати відсів, каток тощо.

Добре, якби на це були спрямовані бюджетні кошти, то тоді, звичайно, все робилося би за технологією. Але ці роботи проводилися за допомоги приватного бізнесу, за рахунок залучених у підприємців коштів. Мені б дуже цікаво було б подивитися, як мої критикани, без бюджетних коштів, за власний рахунок або за рахунок залучених коштів показали, як треба робити за технологією. Тоді б було, про що говорити, а поки нема про що.

Скажіть, будь ласка, а як взагалі виникла у Вас ідея зміцнювати дороги у місті шлаком?

Традиційно у Новомосковську було завжди дві великі проблеми – дороги і освітлення. Якщо на центральних дорогах робилися капітальні ремонти, то вуличні проїзди і ґрунтові дороги завжди були у занедбаному стані. Коли я у 1979 році йшов до армії, то доріг у Новомосковську у сучасному розумінні цього слова майже не було. У кінці вулиці, де я живу, було велике болото. Дочекатися машини швидкої допомоги було неможливо, тому що на вулиці були дві великі провалини, і як їх не засипали, нічого не допомагало. Машини швидкої допомоги застрягали тут. Старожили пам’ятають, що на Кулебівці після дощу взагалі на авто важко було проїхати, а вгрузлі у багнюці машини витягували тракторами.

А коли я у 1981 році прийшов із армії, то був здивований, що був наведений порядок із дорогами, які зробили під Олімпіаду 1980 року. Ґрунтові дороги були відремонтовані. Насипався щебінь, пісок і відсів. Відсів розклинцьовує дорогу і тримає покриття. Коли крупним матеріалом посипається вулиця, а потім проходиться катком. Ці дороги у відносно доброму стані трималися років 25-30, потім поступово вони почали руйнуватися, тому що не було системи водовідведення.

Ці дороги треба було постійно підсипати. З такими проханнями до мене часто зверталися новомосковці. Ми знали, що на другорядних дорогах нічого не робилося за часи усіх мерів, у тому числі і того мера, який мене так зараз критикує.

Коли я став міським головою, то до мене було спрямовано безліч звернень від мешканців міста з проханням відсипати дороги, ситуація з якими була катастрофічною. Знаючи цю ситуацію, у своїй програмі я особливе значення надавав наведенню порядку на другорядних дорогах міста, які були для мешканців зовсім не другорядними. Посипання вулиць шлаком, це, застосовуючи медичні терміни, було ургентною допомогою, а лікування цих доріг було другим етапом програми. Без застосування бюджетних коштів, з доброї волі підприємців у мене з’явилася можливість підсипати ці дороги. Реакція на це була різною, здебільшого позитивною. Наприклад, завдяки шлаку була зроблена дамба на вулиці Дружби. Або, наприклад, на Кулебівці, де люди були дружні, вони самі шлак розтягували, засипали ямки, укочували його. А там, де люди були байдужі і чекали, що мер прийде і прибере великі грудки, то і результат був іншим. Більше того, це дало можливість моїм опонентам стогнати біля кожної грудки і «клепати» Мороза за те, що він особисто не прийшов і її не прибрав. Чого вони так довго позували перед телекамерами навпроти тієї грудки, якщо вона така радіоактивна?

Зараз півроку вже пройшло і здебільшого все покриття із шлаку на вулиця міста згладилося, вирівнялося. Мені приємно, що коли зараз я вже не є мером і людям від мене вже нічого не потрібно, вони мені телефонують і дякують. Я робив те, що було потрібно людям і те, про що мене просили люди. Це дорого вартує, а те, що для власного піару мене використовують опоненти, то це їх власні проблеми. Треба обговорювати те, що вони самі зробили, а не те, що хтось зробив, або те, що вони хотіли зробити у майбутньому. Як у народі кажуть, плескати язиком -  «не мішки ворочати». Ви розумієте, що це занадто зм’якшене формулювання.