Палац культури «Металург» давно міг належати громаді – активіст

Історія з Палацом культури «Металург» має давню історію. Коротка передісторія полягає в боротьбі міста за передачу палацу з державної власності до власності територіальної громади. При цьому балансоутримувач палацу ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» у 2013 році вирішив його приватизувати, а тепер начебто передумав. На якому етапі зараз ситуація з палацом культури «Металург» та які нові факти відкрились протягом останнього часу, у нашому матеріалі.

Більш детально про боротьбу за палац можна прочитати на сайті за пошуком.

Палац культури «Металург»  давно міг належати громаді – активіст

Затяжний конфлікт

Для тих читачів, які прочитають попередні матеріали про боротьбу за Палац культури «Металург», помітять, що попередній міський голова Сергій Мороз займав активну позицію та був локомотивом справи з повернення палацу до комунальної власності.

Зараз Новомосковськ – єдине місто в Україні, де міський голова обраний, але не приступив до виконання обов’язків. Відповідно, про його позицію з цього питання нічого не відомо.

Один з головних героїв цієї статті, активіст, громадський діяч, правозахисник Віктор Пробачай припускає, що мер, за часів якого було з комунальної власності було виведено 186 об’єктів, навряд чи по-господарськи поставився б цього питання.

А поки у місті немає міського голови, правозахисники разом із відповідальними представниками депутатського корпусу та чиновниками продовжують боротьбу за встановлення справедливості.

На початку березня у регіональному відділенні Фонду держмайна України (ФДМУ) в Дніпропетровській області відбулась багатостороння нарада. У ній, крім представників регіонального відділення ФДМУ, взяли участь представники Новомосковської міської ради, департаменту економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації та ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод».

Власне, ця нарада стала цікавою не стільки через рішення, які могли би бути на ній прийняті, скільки привідкрила завісу таємничості над деякими фінансовими питаннями та особливостями трактування законів України.

 

Кримінал і Палац культури

Громадська організація «Центр громадський ініціатив» зверталась до Новомосковської прокуратури та прокуратури Дніпропетровської області з вимогою розслідувати справу про привласнення заводом палацу та ведення незаконної діяльності.

«Звертаючись до прокуратури, яка має захищати інтереси держави, ми розраховували на встановлення законності. Вказували, що державне майне присвоєно заводом. Але Новомосковська та Дніпропетровська обласна прокуратура покрили цей злочин у 2015 році. Тоді ми подали повідомлення про злочин на Новомосковського та Дніпропетровського обласного прокурора. Це повідомлення було передано до Новомосковської міліції. Як ви думаєте, воно може бути тут розглянуте? Я думаю, що ні. Бо за півроку як заявник я навіть жодного разу не був опитаний», - розповідає Віктор Пробачай.

Крім цього, правозахисник зібрав документальні покази свідків та складає повідомлення про злочин щодо ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод».

«10 років завод «Інтерпайп» використовував палац у комерційних цілях. Є свідки, і у нас це зазначено у повідомленні про злочин. Усі ці 10 років держава не отримала жодної копійки за утримання палацу. Як ви вважаєте, чи є тут порушення закону, чи можна вважати, що державі завдані збитки і вона є потерпілою особою у цій справі? Я вважаю, що так», - підкреслює активіст.

«Ця ситуація вигідна  регіональному відділенню ФДМУ і заводу, які разом дерибанять кошти за комерційне використання. Звісно, вони не зацікавлені, щоб палац використовувався новомосковською громадою. Палац давно міг належати громаді», - продовжує він.

Крім того, правозахисник вказав, що під час засідання в регіональному відділенні ФДМУ нарешті була озвучена раніше таємна інформація про вартість утримання палацу на рік, непрямі ознаки зговору між заводом та регіональним відділенням ФДМУ та використання юридичної казуїстики для вирішення питання не на користь громади міста.

«Безумовно, це засідання було корисним. Ми, нарешті, на власні очі побачили, що регіональне відділення фактично представляє інтереси заводу. Представників громади міста вони сприймали як тих, кого можна залякати, обвести навколо пальця, прямо порушуючи закон. Але я переконаний, що пройшли ті часи, коли чиновникам можна начхати на закон», - наголосив Віктор Пробачай.

 

Змова чи злочин?

Засідання, яке відбулось на початку березня, вела голова регіонального відділення ФДМУ в Дніпропетровській області Тетяна Янушевич.

На початку зустрічі, вона вказала, що завданням регіонального відділення ФДМУ є пошук ефективних власників державного майна та поповнення бюджету з продажу майна.

А один із пріоритетних способів керування – передача в оренду. «Ми є єдиним орендодавцем державного майна. Отримані від оренди кошти надходять до бюджету», - вказала Тетяна Янушевич.

Тут, безумовно, виникає питання, чому, наприклад, тоді Палац культури «Металург» не був переданий в оренду заводу і орендна плата не поповнювала бюджет держави?

Голова регіонального відділення ФДМУ також вона вказала, що одним із способів управління державним майном є його передача в управління центральних і місцевих органів виконавчої влади, у комунальну власність, господарчим об’єктам.

Тетяна Янушевич вказала, що 26.04.2013 року ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» звернувся до регіонального відділення з заявою про зацікавленість підприємства у викупі палацу.

«У серпні 2013 року було прийняте рішення про приватизацію даного об’єкта. Приватизація по кожному об’єкту має свої особливості. Враховуючи, що це об’єкт соцкультпобуту, ми повинні узгоджувати цю приватизацію з ОДА», - зауважила Тетяна Янушевич.

Дніпропетровська облдержадміністрація у своїй відповіді вказала, що вважає за доцільне передати цей об’єкт до комунальної власності.

Також доповідачем регіонального відділення було вказано, що у порушених кримінальних провадженнях вони не вбачають підстав. Оскільки під час перевірок вони не виявили порушень, то відправили листа Новомосковському відділу поліції про припинення кримінальних проваджень за відсутності складу кримінальних правопорушень.

Представники ФДМУ у Дніпропетровській області вказали, що у них є «управлінське рішення про приватизацію, немає згоди міської ради на прийняття, тому немає правових підстав навіть для початку процедури передачі».

Начальник управління культури та туризму Новомосковської міської ради Віктор Шаликін довів до відома присутніх усі законодавчо визначені підстави, за якими палац має бути переданий до комунальної власності. 

Віктор Шаликін посилався на закон України «Про приватизацію», який забороняє приватизовувати об’єкти, що забезпечують виконання державних соціальних стандартів, на закон України «Про культуру», який, власне, і визначає ці самі стандарти.

«У містах від 50 до 100 тис населення мають бути клубні заклади, у яких на кожну тисячу населення 30 глядацьких місць. Арифметика проста. 70 тис населення  - місць у клубних закладах має бути 2100. У Новомосковську існує міський будинок культури ім. Гончара на 300-350 місць, Новомосковський клуб культури в орендованому приміщенні без глядацьких місць, є Центр народної творчості, де немає залу. Є Палац «Металург», у якому 700 місць. Коли ми об’єднаємо 300 і 700 місць, це всього лише половина 50% державного соціального стандарту забезпечення населення клубними закладами. Закон передбачає, що соціальні стандарти має забезпечувати базова мережа закладів, що визначено у законі «Про культуру», - пояснив начальник управління культури і туризму.

І тут, власне, прозвучала та фраза, за якою, імовірно, могли б спробувати сховати незаконну приватизацію.

«Палац не входить у заклади культури. Так прямо і сказала представник ФДМУ», - розповідає Пробачай.

Звісно, начальника управління культури і туризму Віктора Шаликіна та інших присутніх новомосковців це не могло не здивувати.

«Тоді Віктор Шаликін пояснив, що у базову мережу можуть вноситись тільки заклади культури комунальної власності. На підставі цього ми говоримо, що Палац культури Металург приватизації підлягати не може», - продовжує Віктор Пробачай.

«Тоді представник регіонального відділення Фонду держмайна сказала дослівно таке: «Ви помиляєтесь. Це було досліджено всіма, у тому числі юристами регіонального відділення. Є порядок того, що визначається, як заклад культури. Те, що фінансується з державного бюджету, як заклад культури. До закладів культури Палац Металургів не відноситься». Уявляєте?», - вражений правозахисник.

Тоді, за словами Пробачая, начальник управління культури наполягав на тому, що палац  культури є клубним закладом, а йому відповідали, що він змішує кілька понять і кілька законів – «Про приватизацію» і «Про культуру».

«Нам сказали, що «це  - об’єкт позастатутного майна соціального призначення, який був вилучений зі статутного капіталу підприємства при приватизації. Це – не заклад культури. Це просто об’єкт нерухомості. Це – не заклад культури». Це я цитую дослівно», -  розводячи руками від подиву, говорить активіст. 

Отаким простим чином регіональне відділення Фонду держмайна України вирішило, що Палац культури «Металург» є просто об’єктом нерухомості.

Можна, правда, згадати, що раніше вони ж вказували, що це об’єкт соцкультпобуту, а значить не просто нерухомість, а забігаючи наперед, можемо сказати, що вони ж вказували на обов’язкове збереження цільового призначення палацу після його можливої приватизації.

«Віктор Шаликін вказав їм, що це – юридична казуїстика, і будь-який добрий адвокат розіб’є ці доводи», - пояснював Віктор Пробачай.

«Голова регіонального відділення Фонду держмайна України в Дніпропетровській області Тетяна Янушкевич тоді розповіла, що працює в цій структурі з 1995 року, була начальником юридичного відділу. Навіть пояснила, що у неї колосальний досвід по приватизації об’єктів державної власності. Запропонувала нам доводити свою правоту і поскаржилась, що і так знаходиться під увагою правоохоронних органів, у тому числі і з нашої подачі. А тоді сказала: «Тому я ще раз заявляю з усією відповідальністю, що Палац культури «Металург» не є закладом культури». Не знаю, про яку відповідальність вона говорить, але ця відповідальність повинна бути», - наголосив Віктор Пробачай.

Тоді у дискусію включились представники ПАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», які запропонували компромісне рішення – оренду палацу.

Фонд держмайна згадав, що саме вони є власниками і наголосили, що договір оренди має бути укладений з ними.

На засіданні також був представник департаменту економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації, який вказав, що однозначна позиція обласної влади полягає в тому, що палац має служити громаді. А питання про утримання палацу містом визначається, як можливе, і це фінансування може бути закладене уже в бюджет 2017 року.

Представники заводу, своєю чергою, наголосили на тому, що «місто має бути вдячне заводу, що ми утримуємо палац».

Тоді заступник міського голови – начальник фінансового управління Новомосковської міської ради Тетяна Дакова поставила питання.

«Як депутат 3-х скликань і працівник органу місцевого самоврядування, хочу отримати чітку відповідь, скільки коштує утримання палацу? На офіційні звернення ми жодного разу не отримали відповіді, скільки коштує утримання Палацу заводу. Нам говорили, що це комерційна таємниця, все, що завгодно говорили, але не давали відповіді», - сказала вона.

І тоді, нарешті, прозвучала відповідь, яка вразила всіх представників новомосковської громади.

Утримання палацу «Металург» на рік обходиться у  1,5 млн грн.

Тоді начальник фінансового управління Тетяна Дакова авторитетно заявила, для бюджету Новомосковська це абсолютна прийнятна сума: у місті перевиконання бюджету 20 млн грн.

«Тоді представники ФДМУ відповіли, що по-перше, немає рішення сесії. По-друге, немає їх управлінського рішення», - пояснює Віктор Пробачай.

«А потім представники регіонального відділення просто сказали, що хоч у них є попереднє рішення про приватизацію, але вони готові його переглянути і передати в оренду, якщо не буде проти балансоутримувач. І тут виникає питання, хто справжній фактичний власник: держава чи завод?», - задається питанням правозахисник.

«Після цього представники заводу ще згадали, що їх акціонерного майна у палаці більше, ніж 5 млн. Може, просто зрозуміли, що місту по силі утримувати палац?», - припускає Пробачай.

«Найголовніше, що представники регіонального відділення визнали, що їх рішення про приватизацію – попереднє, що немає у них всіх документів, які потрібні для приватизації об’єкту соціально-культурної сфери. І вони можуть переглянути своє рішення про приватизацію та підготувати нове, про оренду, якщо на це буде воля заводу», -  підкреслює громадський діяч.

«А далі розмова була більше схожа на погрози. Бо потім нам сказали, що є не лише викуп, а й аукціон. І з іронією поцікавились, чи взяло б місто участь в ньому. Прямо сказали, що краще сильно «не виступати», бо питанням з продажом ще можна вирішити і через суд. Я вважаю, що, якщо державу не захищають люди, які на неї працюють, то її мають захищати люди, які тут живуть. Я живу в Новомосковську, живу в Україні. Я «не виступаю». Я хочу, щоб працював закон. Я хочу, щоб питання через суд «не рішалось», а вирішувалось по закону. А закон на нашому боці, на боці громади міста», - підсумував Віктор Пробачай.

Ми також звернулись по коментар до екс-мера Сергія Мороза, щоб почути його думку про те, що зараз відбувається з Палацом культури «Металург».

«Ми повинні будувати майбутнє наших дітей. Мій батько працював на Трубному заводі, працівники платили податки, будували палац, залишили його нашим дітям. Є закон, є постанова Кабінету міністрів України, є громадська підтримка. Працівники регіонального Фонду держмайна повинні виконувати свої обов’язки.

У нас немає ворогів, на заводі теж. У нас є правова оцінка. Закон на боці територіальної громади, і він повинен виконуватись. Палац культури «Металург» має працювати для всього 70-тисячного міста», - сказав Сергій Мороз.

Також додамо, що маємо документальне підтвердження того, що Палац культури «Металург» є закладом культури.

Згідно з офіційною відповіддю Фонду держмайна України та згідно з витягом з Єдиного державного реєстру об’єктів державної власності Палац культури «Металург» є «об’єктом історії культури та мистецтва». І дивно, що про це відомо центральному управлінню, але не відомо регіональному відділенню. Тому, очевидно, у цієї історії буде продовження.