Пісня, що стала життям

Поети, музиканти приходять у наш світ, аби зробити його кращим за допомогою свого таланту. Зустріч із такими людьми немов осяяна світлом. Вони, мов зірки, мають у собі якусь невідому космічну силу добра та щастя, яку дарують людям щирим потягом крилатої душі.

Такою людиною був і залишається в нашій пам’яті талановитий дніпропетровський композитор Ігор Тищенко

Пісня, що стала життям

Знайомство Миколи Михайловича Тєтєріна з композитором Ігорем Тищенком подарувало вокальним колективам Новомосковського клубу культури багато гарних пісень. Їх співають і ще будуть співати багато років. Людина йде від нас, але пісня залишається доброю згадкою, доброю пам’яттю…

7 серпня у приміщенні міського клубу культури відбувся творчий вечір пам’яті дніпропетровського композитора, заслуженого працівника культури Ігоря Тищенка. Все своє творче життя композитор присвятив світу музики і залишив нам у спадщину майже 700 пісень. Усі вони – немов сімейний фотоальбом – веселі, рідні, знайомі, здатні підносити настрій та пробуджувати добрі спогади.

Як і в більшості дітей того часу, дитинство композитора було опалене війною, відлуння якої назавжди лишалося в серці музиканта. Та як справжній маестро з кінофільму «В бій ідуть одні старики», для Ігоря Тищенка музика була вічною. Дідусь Ігоря теж був музикантом, тож і онукові ніщо не заважало продовжити справу діда. Спочатку дитячий оркестр, потім – музичне училище, далі – консерваторія. Так юний музикант з класу кларнету ставав майстром. Повернувшись до рідного Дніпропетровська по закінченню консерваторії, Ігор Тищенко грав в оркестрі філармонії, працював з різними колективами художньої самодіяльності, викладав у музичному училищі.

Восени 1964-го в студії Дніпропетровського телебачення було оголошено про початок творчого конкурсу на кращу пісню про Дніпропетровськ. І молодий композитор запропонував на конкурс три свої пісні. Конкурс тривав півроку. За цей час було прослухано багато музичних творів. Розкриваючи конверти з назвами пісень, що посіли три перших місця, були здивовані не тільки глядачі, але й самі члени журі. Тому що автором усіх пісень виявився Ігор Тищенко. З цього незабутнього вечора розпочалася його кар’єра як композитора. Творчий пісенний марафон довжиною в життя… Зав’язались творчі знайомства, дружба з поетами-піснярами. Пісні Тищенка залунали з різних сцен та майданчиків Дніпропетровщини. Часто він публікував свої пісні у газетах «Дніпропетровська правда», «Зоря», «Прапор юності». І в 1973 році композитор став одним із перших лауреатів обласної премії імені Петровського в царині літератури та мистецтва.

Саме Ігореві Тищенку дніпропетровський футбольний клуб «Дніпро» завдячує піснею «Перемога», яку композитор написав у співпраці з журналістом Борисом Стецюком. У 1983 році, коли футболісти Дніпропетровська отримали бажану перемогу над московським «Спартаком», забивши супернику чотири голи, над стадіоном покотилася пісня, що стала гімном «Дніпра» – «Перемога, перемога!» Вболівальники підхоплювали слова - і пісню несло далі за сині хмари.

У 2006 році Ігорю Тищенку було присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України». Це стало справжнім надбанням композитора. Його творчою перемогою.

Композитор двічі гостював в новомосковському Клубі культури та завжди з радістю дарував колективам свої кращі твори. Усі його пісні такі різні за настроєм та мотивом, але однакові у своїй проникливості, глибині та впливу на слухачів. У пісень Ігоря Тищенка є своя аудиторія, своя атмосфера. Пісні, що написані серцем на рідній землі, надихають на добро.

Взяти участь у творчому вечорі з радістю відгукнулись учасниці вокального ансамблю «Михайляночка» з села Михайлівки. З колективом багато років працював Микола Тєтєрін і пісні композитора Тищенка часто лунали в Михайлівці на святах.

На творчому вечорі пісні композитора Ігоря Тищенка виконували колективи клубу культури: хор ветеранів «Жива пам’ять», ансамбль «Черемха» та гурт «Слов’яни». Звуки, що відлітали від баяну керівника колективів Миколи Тєтєріна, розносились над клубом теплою річкою спогадів про людину, яка жила, любила і творила для інших.

У січні 2015 року Ігоря Тищенка не стало. Але він з нами тоді, коли лунають його пісні. Життя автора - у його творах. Світлій пам’яті Ігоря Анатолійовича Тищенка була присвячена зустріч шанувальниками його творчості. Коли творчість однієї людини продовжує інша, обов’язково знайдуться ще небайдужі люди, які підхоплять і понесуть по життю слова, музику, пісню з собою для наступних, для тих, які прийдуть…

А нам залишається слухати пісні, співати їх, не засмучуватись і не журитись. І навчати дітей пісням рідного краю. І пам’ятати: світлі душі талановитих людей вміють літати над рідними хатами поряд з білими хмарами…

 

Провідний методист Новомосковського клубу культури Алла Савченко