Травневі струни доброго романсу…

Травень плете зелені коси. Трава набуває смарагдового відтінку, різнобарв’я квітів палає безкінечним калейдоскопом кольорів та форм, і над всім цим зеленим королівством панують пахощі бузку, півонії та ніжної акації. І коли, як не в час травневого буйноквіття, доторкнутись до струн гітари, що нагадає нам добру стару пісню, або подарує нову.

Ось так, згадуючи улюблені пісні, клуб любителів романсу в новомосковському клубі культури відкрив свою творчу вітальню. Навесні співають усі. Природа, прокинувшись від зимового сну, швидко набирає обертів. Потяг до життя – нездоланний і переможний. І сила, з якою світ прокидається навесні – то любов. Вона головна правителька весняного смутку. І пісні, що народжуються у весняні дні, інші. В них сила життя, надія на життя, віра в життя. Навесні в душі особлива потреба в любові. Вона зігріває душу.

Травневі струни доброго романсу…

Глядачі, що прийшли послухати наших виконавців, уже не вперше були присутні на засіданні учасників клубу. Тому і всіх їх можна сміливо записати до учасників концерту. Та і як можна всидіти і не підспівувати, коли поряд з тобою перебирають струни бандури, гітари та швидкі кнопки баяну майстри своєї справи. Глядачі чекали на зустріч. Так вони приходили восени, взимку і нарешті прийшли в травні до клубу культури. І знову Ольга Саламатова відкрила музичну вітальню. Наймолодша учасниця концерту Аделіна Сядро виступила в ролі зірки, що виконує бажання. В дуеті з Ольгою вона заспівала всім відому пісню Юрія Візбора «Мне звезда упала на ладошку». Ліричну естафету перехопив Володимир Бігма. Він виконав власні пісні. Одна з них була прем’єрною і присвячувалась українському козацтву. А потім учасники ансамблю бандуристів «Сарма» продовжили співи. Як гарно було на душі, смуток відлітав, залишаючи легкий щем у серці.

Не обійшлося і без прем’єри пісні. Чоловічий ансамбль заспівав «Чорного ворона». І доки чоловіки співали, жінки тривожно озирались, немов відганяли від співаків чорні крила. Пауза. Тиша. Оплески! Ні, не літати воронам над нашими головами. І знову бандура покликала до наступної сторінки – веселої української пісні у виконанні Григорія Вальчука. І здавалось, закриєш очі і полетиш за тими переливами без сну і спокою, аби тільки не змовкали, аби продовжували дзвеніти струни бандури…

Завершував весняні співи вокальний ансамбль «Черемха». Баян керівника ансамблю Миколи Тєтєріна грав на різні лади, запрошуючи всіх в літо, туди, де соняшникові ранки та фіалкові сутінки, де солоні бризки морських хвиль змішуються з сонячним промінням і де під блакиттю неба у всій країні все буде добре.

Провідний методист новомосковського клубу культури Алла Савченко