У Новомосковському соборі – унікальна знахідка

Старший виконроб ПАТ «Львів-Реставрація» Ігор Голембйовський розповів журналістам про перебіг реставрації та про знахідки під час ремонтних робіт.

У Новомосковському соборі – унікальна знахідка

При знятті старої шалівки, що покривала зруб правої передньої бані, зроблено унікальне відкриття. В основі зрубу на брусі зберігся фрагмент старовинного настінного розпису «Хресна дорога». На брусі зображено обличчя Ісуса, який несе хрест на Голгофу, обличчя стражників та тих, хто супроводжує Його в останню земну путь. Клірик Свято-Троїцького собору, протоієрей Андрій Москаленко говорить, що, скоріше всього, це фрагмент настінного розпису собору, який був у храмі до його повної перебудови 1888 року. Саме тоді собор розібрали та склали наново з нового дерева. Але деякі колоди зі старого зрубу, що добре збереглися, використали ще раз.

Так сталося і з цим брусом. Його обрізали та поклали в основу однієї з бань. При цьому старовинний розпис не зачистили, і так даний фрагмент настінного розпису опинився з зовнішнього боку зрубу. Ця знахідка  надзвичайно цінна, бо дає змогу частково відновити елементи внутрішнього оздоблення Свято-Троїцького собору XVIII—ХІХ століть.

Директор ПАТ «Львів-Реставрація» Володимир Пащак розповідає, що подібні знахідки вже траплялися у його практиці. Наприклад, схожі фрагменти розпису віднайдено під час реставрації собору святого Юра в Дрогобичі.

Ігор Голембйовський передав до Новомосковського музею історії та краєзнавства ім. П. Калнишевського цінні експонати: ковані металеві цвяхи, що ними під час реконструкції 1888 року замінили дерев’яні тиблі (дерев’яні шипи, що використовувались як цвяхи); а ще - кулю з набою до бельгійського пістолету системи «Браунінг», яку було видалено зі зрубу собору. Важко сказати, коли саме і чому стріляли у храм. Це могло статись як у роки громадянської війни, так і в роки Другої світової. А протоієрей Андрій Москаленко передав до місцевого музею уламки від гарматного снаряду, що їх також видалили зі стіни собору.

Коли знімали зовнішню шалівку зі східного боку церкви, робітники побачили велику рану на тілі собору — місце, куди влучив гарматний снаряд. Скоріше всього, це сталося під час першої спроби визволення міста в лютому 1943-го. Радянським частинам вдалось на деякий час укріпитися на лівому березі Самари, в районі монастиря. Звідти стріляли гармати, але визволити Новомосковськ тоді, на жаль, не вдалось.

Під час заміни даху центральної бані собору робітники віднайшли капсулу з запискою. У ній повідомлялось про ремонт собору в 1960-х роках і перераховувались імена майстрів, які брали в ньому участь. Цю капсулу повернули на місце, але до неї додали нове повідомлення нащадкам про вже сьогоднішню реставрацію.

За планом реставраційних робіт відновлення потребує й соборна дзвіниця. Її зведено в 1888 році і сьогодні вона також потребує масштабних ремонтних робіт. Майже в аварійному стані сходинки, що ведуть до верхніх ярусів дзвіниці. На верхньому ярусі - годинниковий механізм, на жаль, не діючий. Хочеться вірити, що знайдуться меценати та майстри, які допоможуть полагодити соборний годинник.

Коли дивишся на його нерухомий механізм, згадується вислів з відомого кінофільму: «Здесь стояли не часы, здесь стояло время». Судячи з написів на стінах дзвіниці, ремонтували годинник у 1953 році майстер Григорій Майк і у 1982 -му майстри М. Я. Шульман, А. А. Слісаренко, А. І. Дем’янчук.

Також на стінах дзвіниці збереглися й досить старі написи, залишені напевне місцевими жителями, приміром, такий: «Льова Вишневский 13. VI. 1941» або: «Шура Гончаренко - 1941». Найдавніший напис на стіні собору: «1913 г. 6 Марта Федоръ Моргунъ». Виявляється, можна увічнити себе і таким чином…

Не можна не відзначити старанність, з якою виконується реставрація собору. Добре видно, що майстри знають свою справу і з великою любов’ю та повагою дарують собору друге життя. Двері храму завжди відчинені для тих, хто потребує допомоги. Старовинний храм, до якого приходили наші діди та прадіди, — унікальна пам’ятка доби козацького бароко — продовжує дивувати нас, відкриваючи таємниці своєї більш ніж двохсотрічної історії.

Висловлюємо подяку єпископу Новомосковському, вікарію Дніпропетровської єпархії Євлогію за надану можливість зафіксувати цікаві відкриття.

Костянтин Мешко, науковий співробітник Новомосковського міського історико-краєзнавчого музею ім. П. Калнишевського (матеріал опублікований за згодою автора)