Висловлюємо співчуття рідним та близьким Івана Івановича Сиворакші у зв’язку з його смертю

Новомосковський міський голова Сергій Мороз, міська рада та її виконавчий комітет, а також редакція газети «Новомосковськ сьогодні» висловлюють співчуття рідним та близьким Івана Івановича Сиворакша у зв’язку з його смертю.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким  Івана Івановича Сиворакші у зв’язку з його смертю

Іван  Іванович Сиворакша народився 7 березня 1926 року в місті Новомосковськ, Дніпропетровської області.

Визволяв Україну, Румунію, Угорщину, брав Берлін, визволяв Прагу. Війну закінчив у Японії.

У вересні 1943 року, відразу після визволення Новомосковська від окупантів, Івана Івановича призвали в діючу армію 20-ої стрілецької дивізії, де він і отримав перше бойове хрещення недалеко від рідного порогу. Після визволення Підгородного з боями пробилися до Дніпра. Форсування річки Дніпро для Івана Івановича завершилося незначним пораненням.  Швидко відновивши сили, він наздогнав свій підрозділ; вчасно встиг на основні події на Дніпродзержинському плацдармі. І цього разу ворожа куля не розминулася з нашим земляком. Після госпіталю, догнавши свою частину, він у сповна волів поквитатися з кривдниками за пролиту кров. Але й цього разу довго повоювати не вдалося. У степу за селом Військове втретє був поранений.

Після госпіталю Іван Іванович повернувся на передову, де його призначили другим номером кулеметної обслуги. Під час боїв вставляв стрічки з патронами в кулемет. На марші тягав кулеметний візок. Після рясних дощів колеса глибоко вгрузали в чорнозем. Спробуй за таких умов під шквальним вогнем долати відстані, залишаючись при цьому неушкодженим. Не вберігся Іван, отримав четверте поранення.

Надзвичайна хоробрість, неабияка кмітливість стали основними факторами для переведення Сиворакші І.І. у розвідувальний підрозділ, який негайно повантажили на танки і відправили на  допомогу оточеній фашистами
Празі.

Але й по цьому тривоги не скінчилися. У м. Бенішев повантажили в ешелони - на Далекий Схід воювати з мільйонною Квантунською армією японців. По пустелі Гобі до Жовтого моря промарширували майже тисячу кілометрів. Через сім років Іван Сиворакша повернувся до рідного дому. 

Нагороди та почесні звання: чотири медалі «За Відвагу» (1944, 1944, 1944, 1945 р.), «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945» (1946 р.), «За взяття Будапешта» (1945 р.), «За победу над Японией», медалі Жукова (1998 р.) та «Захисника Вітчизни» (1999 р.)

Ордени: «Слави ІІІ ступеня» (1944р.), «Вітчизняної війни ІІ ступеня» (1985р.), «Червоної Зірки» (1944р.), «Богдана Хмельницького ІІІ ступеня» (1999р).