Добротою можна захопити

Зараз у країні і місті катастрофічна нестача добрих новин. Це логічно й обґрунтовано, оскільки тривають бойові дії. Але далеко не всі  на фронті, а забезпечення нормального життя в тилу – також надважлива справа.

Ми спілкувались з новомосковцями, які з власної ініціативи, без будь-якої підказки та не на показ зробили добру й корисну справу. Кожен включився в ту проблему чи питання, яке було найбільш актуальним. Крім цього, кожному з цих людей вдалось захопити своєю справою й інших, залучити до діяльності тих, хто, може й хотів зробити щось суспільно важливе, але не знав, куди докласти сил.

Три маленькі історії, три фрагменти того, як кожен, зробивши щось для всіх, а не лише для себе, стає імпульсом для примноження добра, краси і взаємодопомоги.

Добротою можна захопити

Набережна для всіх 

Мешканці Кулебівки ще 2 роки тому вирішили, що з несправедливою відсутністю місця для купання треба і можна щось робити.

Колись на Кулебівці було 3 пляжі, які мали неформальні назви Горб, Яма та Совхоз. Учні школи № 14 навіть бігали на великій перерві купатись на один з них. Коли трубний завод будував нові цехи,  2 з них були побудовані практично на березі та закрили пляж. Один з цехів, взагалі, будували на «намитому», тобто штучному березі. Тоді Кулебівка залишилась без пляжу.

Григорій Олександрович Безкровний згадує, як до нього в гості приїздили іноземці, які планували будувати фабрику в Новомосковську, і треба було їм зробити невеличку екскурсію, показати цікаві місця. Зрештою, вирішили покатати на човні в плавнях. Тоді, вражені красою наших місць, сказали: «Навіщо вам фабрика, коли у вас стільки грошей?». Це було дійсно курортне місце, де можна відпочивати душею і тілом.

Зараз від плавнів «відрізають»  все більше шматків, але знайшлись ті, хто вирішили повернути собі та іншим шматочок природи.

Стан пляжу до прибирання
Стан пляжу до прибирання

Сергій Тихонюк, його сусіди, родичі, куми вирішили прибрати берег на Самарських плавнях. Позаминулого року вони вивезли 12 легкових причепів сміття, почистили берег, побудували там туалет, роздягальню, столи та лавочки і навіть встановили волейбольну сітку.

Коли у них кипіла робота, довелось навіть зіткнутись з певним несприйняття деяких людей. Хтось припускав, що це народний депутат дав грошей на ці роботи, хтось боявся, що це ведуться роботи із влаштування приватного пляжу. Коли люди переконались, що це все громадська ініціатива, то долучились до роботи і самі.

«Купатись у нас немає де: все або викуплене, або загаджене. От ми й зайнялись», - просто пояснює свої наміри Сергій Тихонюк.

«Головне, щоб зроблене не ламали, а з роботою ми впораємось», - продовжує Людмила Безкровна.

Світлана та Олександр Кондратенки, Євген Котовський, Віктор Крячок, Андрій Гусятников, Дмитро Явір, Юрій Пацан та його син Артем, Олександр Боков, Людмила Олексіївна та Григорій Олександрович Безкровні – усі вони та багато інших працювали на очищенням та створенням цього пляжу без вагань, активно та наполегливо.

Сергія Тихонюка вони називають своїм натхненником, але трудились всі разом. Більше  того, у них не опустились руки, коли наступного року виявилось, що лавочки розбили, туалет рибаки розібрали для кладки, а на березі знову купа сміття.

Цього року сусіди знову зібрались, щоб привести берег до ладу. Навіть потрапивши у страшенну зливу, не припинили прибирання.

Планують продовжити ушляхетнювати берег аж до Івана Купала, а на народне свято хочуть влаштувати масове гуляння.
«Ми до Купала і минулі роки збирались і готувались. Музику привозили, всі, хто прийшли, говорили, що свято вдалося», - розповідають активісти.

Цього року планують теж святкувати і запрошують усіх бажаючих. За розкладом – танці і веселощі з 22:00 і до ранку.

Поїхавши подивитись на те, в якому стані пляж зараз, ми побачили чистоту, порядок і широкий підхід до води. Вдень у річці купались Сашко і Максим, а їх мама Тетяна, побачивши, хто саме зробив цю красу, залишила свої контакти і попросила запрошувати її на суботники, коли вони будуть.

«Багато людей хочуть робити щось корисне і докласти зусиль до спільної праці, але не знають, як і де це краще зробити. Коли бачиш такі ініціативи і результат, то, зрозуміло, що хочеться приєднатись», - прокоментувала вона нам своє рішення.

Пляж після прибирання
Пляж після прибирання

Дорога

Про проблеми з дорогами у нас не говорить тільки лінивий, але від розмов вони кращими не стають. Мешканці однієї з вулиць вирішили це питання самостійно.

Володимира Кузнецова не просто обрали депутатом Новомосковської міської ради, щоб потім забути про його існування. Він є активним учасником громадського життя і має повагу серед своїх виборців, які є його ж сусідами. Насправді, це доволі нетипова ситуація, бо частіше ми стикаємось з байдужістю обранців до проблем та майже повною відстороненістю від них.

Сергій Кривошея, який є «старшим» по вулиці Підлісній, говорить, що без Володимира Іларіоновича нічого б тут не було.

Раніше по вул. Партизанській після дощу неможливо було ходити, а автобуси та транспорт відмовлялись їздити взагалі. Зараз найбільші ями засипані шлаком.

«У нас було 2 КАМАЗи шлаку, грейдер працював і ще двоє людей з лопатами це розрівнювали», - розповідає Сергій Кривошея.
На матеріал скинулись мешканці вулиці, а організував усе Володимир Ларіонович Кузнецов разом з людьми. Зараз йому вдалось знайти можливість для отримання зрізу асфальту, яким можна буде засипати інші ями.

Але уже зараз зрозуміло, що люди можуть ходити прямо по вулиці, а не протоптувати стежки в газонах сусідів, та й водії можуть не переживати, що їх автомобіль після поїздки залишиться без глушника чи інших деталей.

Дорога, будівництво якої організував Володимир Ларіонович Кузнецов
Дорога, будівництво якої організував Володимир Ларіонович Кузнецов

Їжа і добре слово

Говорять, що зброєю і добрим словом можна досягти більше, ніж просто добрим словом.

Віталій Дмитрович Плахута не розділяє це твердження, бо він отримав добрий результат добрим словом і обідом. Під час горіння звалища на Кулебівці дуже багато людей було зосереджено на політичному аспекті цього питання. Віталію Дмитровичу вдалось поглянути на проблему із іншого боку.

«Трактористи, які там працювали, люди, що гасили пожежу -  їм честь і хвала, їх треба було підтримати. Вони були на передовій, у дуже шкідливих умовах, щоб ми з вами дихали чистим повітрям. Я хотів їх підтримати і віддячити за роботу», - розповідає Плахута.

Того ж дня він привіз повноцінний обід на 12 осіб.

«Я бачив вдячність, з якою приймали вони цю допомогу. Захотілось поділитись цим і я розповів Віктору Анатолійовичу Волошину. Він каже: «І я хочу допомогти. А я встигну?». – «Так, поїхали», - відповів Віталій Дмитрович.

Найбільш важливим у цьому повідомленні, насправді, є не обід, а саме бажання встигнути допомогти, не залишитись осторонь, зробити свій внесок у спільну справу.

«Віктор Анатолійович – великої душі людина. Я його знаю років 30, він пройшов школу споживчої кооперації, зараз  - підприємець. Він ніколи не стояв осторонь від життя міста», - додає Плахута.

«Хотів би звернути увагу депутатів, що крім роботи в комісіях і на сесії, варто виїжджати на місця і дивитись на реальну ситуацію. Скласти власне враження і побачити, які реальні справи можна зробити для позитивних змін», - закликав він
колег.

Сам Віталій Дмитрович скромно не хоче розповідати про свою участь у допомозі різним людям. Але альтруїзм передав й онучці Діані. Знаючи, як часто й активно дідусь допомагає різним людям, вона сам віддала йому свої кишенькові гроші – 15 гривень – та попросила купити хліба солдатам, «щоб вони добре їли».

Віталій Дмитрович Плахута зі своєю онучкою
Віталій Дмитрович Плахута зі своєю онучкою

Приклад взаємодопомоги, об’єднання патріотів для вирішення спільних питань, волонтерство, підтримка – все це стало для наших людей не порожніми словами. Саме такі мережі патріотів та свідомих громадян і є тією непереможною силою для позитивних змін на краще, якій нічого не можна протиставити.

Ми з радістю готові зробити такі історії постійною рубрикою в нашій газеті, бо впевнені, і приклади з цієї статті доводять це, добром можна і треба
заражати.

Тоді у нас буде тільки два варіанти майбутнього – добре або дуже добре.